/Files/images/2015-2016_nr/psihologya/ато.jpg
Як допомогти дітям впоратися із своїми почуттями та переживаннями, коли батька мобілізують?

Цей інформаційний листок містить корисну інформацію для батьків та опікунів про те, як допомогти дитині впоратися із своїми почуттями та переживаннями під час мобілізації одного із батьків. Його підготували експерти з військової медицини та сімейної психології, яким відомо, як впливає мобілізація одного з членів родини на життя сім’ї. Його оформлено як серію запитань, які найчастіше виникають, та відповідей на ці питання. Важливо пам’ятати, що попри те, що мобілізація – це стресова ситуація, вона часто створює можливості для зближення та зміцнення сімей. Найкращим способом допомогти дітям впоратись із такою ситуацією є 1) запевнити їх, що мобілізовані батько/мати вчаться виконувати свою роботу; 2) пояснити дітям, що в них теж є завдання, як у члена сім’ї, який підтримує наше військо та нашу Батьківщину, залишаючись вдома; 3) спілкуватись так, щоб дітям було зрозуміло, про що йдеться, залежно від віку. Питання стосовно мобілізації, що найчастіше цікавлять батьків П: Як найкраще підготувати дитину до того, що батька/матір мобілізують? В: Батьки мусять лишатися чесними і зосереджувати увагу на безпеці дітей та підтримці їх звичного життя. Якщо мобілізація змінить звичайний розклад життя дитини, наприклад, дитина мусить переїхати в інше місце проживання, почати жити з бабусею та дідусем, або якщо щось зміниться в тому, що дитина робитиме в садочку, школі чи вдома, про це треба поговорити з дитиною заздалегідь. П: Як заспокоїти дитину, коли мова йде про мобілізацію? В: По-перше, батькам треба добре обдумати інформацію перш, ніж повідомляти її дітям, і треба говорити про це спокійно. По-друге, діти хвилюються за безпеку мобілізованого батька або матері. Важливо пояснити їм, що батько/матір вчаться робити свою роботу. По-третє, треба повідомляти інформацію так, щоб дитина (залежно від віку) її зрозуміла. П: Як виявляється стрес у дітей? В: Стрес впливає на дітей так само, як на дорослих. Діти можуть скаржитись на головний біль, розлад шлунку та проблеми зі сном. Крім того, у них можуть спостерігатися часті зміни настрою, дратівливість, млявість та різка реакція на незначні ситуації (наприклад, занадто сильна реакція, коли дитина спіткнулась і вдарилась). Часом важко відрізнити нормальну реакцію на стрес від серйозніших проблем. Тому , якщо у Вас є сумніви, зверніться до лікаря. П: Чи можна зменшити стрес дитини під час розлуки? В: Так, дуже позитивний вплив матиме наголошування на тому, що діти теж мають роботу – таку ж РЕАЛЬНУ, як і мобілізовані батько/мати. Стрес часто є результатом відчуття безпорадності та невпевненості чи неясності нової ролі чи ситуації. Важливо переконати дитину, що хороша успішність у школі, допомога по дому, слухняність – це їхні обов’язки на роботі дитини військового. Коли діти виконують свою роботу, вони допомагають батькові/матері у їх місії. _____________________________________________________________________________________________ Uniformed Services University of the Health Sciences Bethesda, MD 20841-4799 • www.usuhs.mil Матеріали Першої школи ППД. Ресурси д-ра Патріції Уотсон переклад Тетяни Фітьо П: Як впоратись із проблемами у школі? В: Якщо поведінка дитини вдома турбує, батьки повинні повідомити школу. Багато батьків не хочуть привертати увагу до своєї дитини, попереджаючи керівництво школи, але дуже важливо не пропустити незвичні симптоми. Якщо батьки зверталися із проблемами дитини до психіатра ще до мобілізації, то ймовірність проблем зростає. Необхідно заохотити дитину до вираження подавлених імпульсів і допомогти їй проговорити свої почуття та проблеми. Школа, у якій вчиться дитина, чи сімейний лікар можуть організувати зустріч із психологом. Загальні поради стосовно спілкування із дітьми різного віку Будьте обережні у вияві своїх емоцій. Деякі батьки виявляють їх занадто сильно (втрачають контроль над собою перед дітьми) чи занадто слабко (не виявляють емоцій взагалі або показують, що не можуть про це говорити). Діти розуміють ситуацію, коли вони бачать Вашу поведінку . Продовжуйте займатись щоденними справами. Важливо, щоб діти продовжували бавитись, ходити до школи, лягали спати так само, як раніше. Продовжуйте із ентузіазмом святкувати дні народження та інші особливі події. Запишіть на відео або диктофон, як мобілізований член родини читає розділи з книг, щоб потім включати записи молодшим дітям. Це допомагає, коли важко переживається розлука із дуже близькою людиною. Крім того, допоможіть дітям зробити альбом, записати відео та почати вести щоденники, які можна надсилати мобілізованим батьку/матері або подивитись їх разом після повернення. Дослухайтесь до своїх дітей та їх переживань. Діти можуть дуже багато про це думати та відчувати занепокоєння, яке їм важко висловити. Покажіть, що Ви поряд і вислухаєте у будь-який момент, щойно дитина буде готова. Обмежте перегляд телевізора та інтернет-джерел про війну, щоб знизити тривогу та хвилювання. Потурбуйтесь про себе! Знайдіть час відпочити, подивитись фільм чи зробіть щось лише для себе. Прийміть допомогу від сім’ї чи друзів, якщо відчуваєте, що Ви перенавантажені та потребуєте перерви чи відпочинку. Ми всі більш вразливі до стресу, коли ми втомлені, і можемо впоратися з ним краще, коли відпочинемо та налагодимо внутрішню гармонію. Якщо виникнуть особливі обставини - серйозна травма, поранення чи втрата близьких - звертайтеся за професійною допомогою до військових чи громади. Люди із досвідом роботи у таких обставинах зможуть допомогти. Як спілкуватись із дитиною, коли його батька/матір мобілізують? Батьки повинні спілкуватись із дітьми відповідно до їх віку та рівня розвитку. Правильно вибраний час та вибір того, що казати, є важливими факторами. Той із батьків, який залишається вдома, повинен допомогти дитині правильно спілкуватись із мобілізованим. Ось найпростіші пояснення щодо того, що можуть зрозуміти діти різного віку. 3-4-річні Не мають поняття часу. Трирічна дитина може думати, що через три місяці – це наступного тижня. _____________________________________________________________________________________________ Uniformed Services University of the Health Sciences Bethesda, MD 20841-4799 • www.usuhs.mil Матеріали Першої школи ППД. Ресурси д-ра Патріції Уотсон переклад Тетяни Фітьо Батькам треба вживати певні маркери типу: «Тато/мама повернеться перед твоїм днем народження чи перед (якимось) святом». 5-6-річні Краще розуміння часу. Вони розуміють, що три місяці – це довго. Може допомогти календар. Можна поставити у ньому позначку і сказати: «Це день, коли тато/мама має повернутись». 7-8-річні Розуміють час та складніші поняття. Зможуть самі знайти та позначити дату в календарі. Ви можете сказати: «Це день, коли тато/мама має повернутись». Ця вікова група має розуміння того, що таке добро та зло. Можна сказати, що тато/мама веде боротьбу із поганими людьми чи поганими речами. 9-12-річні Починають мислити абстрактно. Вони усвідомлюють те, про що йдеться в новинах та можуть зрозуміти поняття «благо Батьківщини». Ви можете вказати дату повернення, і вони зрозуміють часові рамки. Ці навички можна розвивати, якщо купите конверти з марками або створите приватну електронну адресу для спілкування. Старші підлітки Проблемна вікова група. Це складний емоційний період навіть у найкращих обставинах. У цьому віці діти мають потребу ідентифікувати себе з одним із батьків - дівчата з мамою, а хлопці з татом. Особливо важко підлітку пережити, якщо мобілізують саме того з батьків, з ким він або вона себе ідентифікує. _____________________________________________________________________________________________ Uniformed Services University of the Health Sciences Bethesda, MD 20841-4799 • www.usuhs.mil Матеріали Першої школи ППД. Ресурси д-ра Патріції Уотсон переклад Тетяни Фітьо


/Files/images/2015-2016_nr/psihologya/ffff.jpg

10 фактів про психічне здоров'я тут

/Files/images/2015-2016_nr/psihologya/gj.jpg

Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки. Практичний посібник тут

/Files/images/2015-2016_nr/psihologya/допомога.jpg
Перша психологічна допомога. Посібник_2015 тут

/Files/images/2015-2016_nr/psihologya/jjjj.jpg

Діти у конфліктний період тут


Посттравматичний стресовий розлад

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 02 Квітня 2018

Цей сайт безкоштовний!